Тема. Де ти з\

Тема. Де ти з'явився на світ. Історичні відомості про заснування села, де ти народився. Сусідні села. Мета



НазваниеТема. Де ти з'явився на світ. Історичні відомості про заснування села, де ти народився. Сусідні села. Мета
Дата17.10.2016
Размер
ТипСправочники, творчество

Година спілкування

Лєснікова Н.С., спеціаліст І кваліфікаційної категорії,вчитель початкових класів Серпневого НВК


Тема. Де ти з'явився на світ. Історичні відомості про заснування села, де ти народився. Сусідні села.

Мета. Показати зв’язки між історією своєї місцевості та історією України, взаємодію минулого, сучасного і майбутнього. Прищепити любов до рідного краю.

Обладнання: Плакат «Любити свій край - це все про нього знати, про його людей, їхні заняття у минулому і тепер.» , дитячі малюнки із видами села Серпневе, Ландишеве, Благодатне, альбом « Історія села»

Хід уроку

І. Вступна бесіда

Учитель. Діти, сьогодні ми з вами поведемо мову про нашу рідну землю. Ми вже говорили, що знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять – це означає любити свою батьківщину, бо історія кожного роду, кожної сім'ї – то історія Батьківщини. Що означає слово « батьківщина» ?

Учень. Батьківщина – це те місце, де людина народилася, де промовила перше слово, зробила перший крок. І куди б не закинула її доля, їй неодмінно світитиме далеким вогнем, сповитим щемним і невситимим спогадом, отой найперший Берег Дитинства.

^ 2. Читання віршів учнями про рідну землю

Учитель. Земля, на якій ми народились, для нас найсвятіша, найкраща. Ось послухайте, будь ласка, вірші, які написали українські поети

1 учень

^ Д Павличко « Де найкраще місце на землі»

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

  • Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

  • Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

2 учень

^ Олесь Лупій. « Рідна земля»

Дощик втомився

Та й зупинився

І поглядає

На ліс, на поля

Таке все чисте,

Таке іскристе,

Така вже гарна

Рідна земля!

3 учень

^ Платон Воронько «Облітав журавель»

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

  • Де найкращая земля ?-

Журавель відповідає:

  • Краще рідної – немає!

3. Перегляд дитячих малюнків із видами села

- Чи є у нашому селі такі красиві місця?

- Чим вони приваблюють?

^ 4. Слухання грамзапису пісні « Моє рідне село»

5. Розповіді учнів про історію села Серпневе

Учитель. А тепер зверніть увагу на слова, записані на дошці « Любити свій край- це все про нього знати, про його людей, їхні заняття у минулому і тепер. »

Як ви розумієте ці рядки?

Сьогодні ми перегорнемо кілька сторінок історії села, дізнаємось, коли воно виникло, чим займалися у ньому люди , як жили. Село Серпневе знаходиться на початку урочища Курінне, в 2 км від річки Орчик( правий берег). На відстані в

1 км розташовані села Благодатне і Ландишеве, до села примикає великий садовий масив.

Село засноване як Орлове в 1795р, а в1932 році перейменоване в село Серпневе

1 учень

Село Серпневе Валківського району Харківської області розташоване на території земельної ділянки, яка до Столипінської реформи належала поміщику Орлову А. І.

Маєток поміщика Орлова знаходився на території села Ми хайлівка, на південному схилі, поряд з церквою.Село Михайлівка засноване по течії річки Орчик в 1733-1735 роках і назване в честь церкви Архангела Михаїла, освяченої в 1735р. водою річки Орчик( Обласний архів,р ІІ 383)

Церкву відвідували прихожани із всіх ближніх хуторів, розміщених на косогорі яру Безіменного. По архівним даним, панський будинок був дерев'яним, при ньому сад з плодовими деревами: яблуні, груші, сливи, вишні, кущі червоної і чорної смородини, агрусу. Напроти села був зариблений ставок, на березі якого побудований млин. В річці водилась риба щука, окуні, плотва, йоржі, піскарі

2 учень

Землі по обидві сторони річки Орчик і Безіменного яру чорноземні. На землі найкраще родило жито, пшениця, просо і овес. Великі площі землі поміщика Орлова були покриті лісом, в якому росли дуби, берези, клен, осика, в'яз, вільха, горіх. В лісі водилось багато звірів: вовки, зайці, горностаї; птахи : сороки, галки, дикі голуби, тетері,шпаки, синиці, горобці, чечітки. На полях було багато дрохви, перепелів, граків. ( Із обласного архіву)

3учень

Поміщик Орлов, з розповідей старожилів, розводив верхових коней, займався

землеробством. Мав багато породистих борзих собак, любив гуляти з ними по своєму маєтку, часто влаштовував шумне полювання на звірів. Останній нащадок Орлова, молодший син Орлов А.І., із спогадів старожилів, любив грати в карти, пити. Майже не займався веденням господарства. Не маючи хороших жокеїв для виїзду коней, Орлов повсемісно програвав скачки і помаленьку марнотратив(розтринькував ) своє багатство. Мати, батько, старший брат Орлова А.І. поховані були в склепі біля церкви Архангела Михаїла і лежали там до 1928 року. В 1928 році церква була пограбована і розібрана, склеп знищений.

4 учень

В 1902 році Полтавську і Харківську губернії потрясли селянські повстання. Не обійшли вони і Михайлівський маєток. Ось як описується та подія в документальній книзі «Крестьянские движения в Полтавской и Харьковской губерниях в 1902 году»,вид.1961 р. : « 1 квітня 1902 року о 4 годині пополудні товпа селян із Сніжківської волості х. Бугаївки, Минківської волості х. Грушевого, Корсунове, Бурякове,Шилівського, Остапенкове, Комишеватської волості –х. Ландишеве,Гряківської волості – с.Благодатного наповнили широкий двір економії,сад, площу і стали безцільно ходити скрізь, оглядаючи будівлі, тварин і господарський інвентар. В цей час з'явився в економію Михайлівський староста і умовляв їх розійтись. Але на це деякі із натовпу заперечували, вимагаючи доповісти пану, щоб дав їм ключі від комори. Староста прохав зачекати , поки пан прокинеться, так як він зараз відпочиває. І тоді він йому скаже і дасть дозвіл брати все.

Такі переговори продовжувались майже до сутінок. Але все ж деякі селяни пішли брати сіно і волів. Коли уже майже стемніло , з'явилось декілька козаків, які побачивши тисячний натовп, почали здаля стріляти і,накінець, коли врізались в натовп, то нагайками і натиском коней, потроху розігнали натовп. Так, що двір став пустим , а народ розійшовся в різні сторони.

Але вранці знову ще більший натовп став наближатись до економії. Натиском 4 козаків грабунок економії було зупинено і натовп розігнали Але слід добавити, що селяни села Михайлівки, багато допомагали відстояти економію. Майже всі селяни цього села дружно захищали свого землевласника від напливу сторонніх грабіжників і допомагали козакам арештовувати і віднімати награбоване майно.

Награбоване майно становило: 25 пар волів,хомути, борони, плуги,але майже все це було відбито на місці і повернуто економії,так, що сума збитків становила 754 крб. 50 коп. всі вказані винуватці арештовані. Повне припинення безладдя було до 10 годин ранку 2 квітня

5 учень

Після погрому панських маєтків, багато поміщиків Харківської і Полтавської губернії кидали напризволяще нерухоме майно ї їхали в міста. За розповіддю старожила Османова Віктора Сельвестровича, жителя с.Благодатне.1910 року народження, Орлов пропив все багатство й помер від горілки і був похований в склепі біля батьків. З других джерел він виїхав за кордон.

Земля Орлова перейшла у власність держави. В період Столипінської реформи землі поміщика Орлова були продані державою селянам хуторів Корсунове, Нестеренки, Ландишеве, як кажуть, з молотка. Хто скільки міг заплатити, стільки купував і землі.

Фактично на території земель поміщика Орлова утворились поселення: Цикалів Яр, Курінне, Довгий Яр, Озерце і т. д. Всі ці поселення стали називатись хутір Орлів Степ.

6 учень.

До початку першої світової війни 1914 р. селянські обійстя зміцніли. Кожний двір мав господарські будівлі, коней, волів. дрібний сільськогосподарський інвентар.

Війна зумовила розоренню селянських господарств, особливо бідних. Всі працездатні чоловіки були мобілізовані в армію. Нехватка робочих рук , привела до зменшення посівних площ, необроблені земельні ділянки заростали бур'яном

7 учень

Про лютневу революцію 1917 року жителі хутора Орлів Степ дізнались від односельців – солдат, які повернулися з фронту додому. Жовтнева революція 1917 року пройшла в наших краях непомітно. В житті жителів хутора ніяких змін не відбулося. Але тільки стали частіше приїжджати з району уповноважені, проводили збори, розповідали про Радянську владу, пояснювали Декрет про землю. В кінці листопада 1917 р. І- й з'їзд Рад Валківського повіту проголосив Радянську владу в повіті.

Після встановлення Радянської влади, селяни хутора Орлів Степ, як і раніше працювали на своїй землі, вирощували хліб. Держали тварин

В 1920 році Ради почали проводити в життя аграрну політику відновлення народного господарства.

Землі, конфісковані у панів, розділялись по принципу на «їдока». Господарства зміцніли. Середня селянська сім'я мала 12-15 десятин землі

8 учень

До 1923р. хутір Орлів Степ належав до Михайлівської сільської Ради. Але так як більшості жителям хутора зручніше було вирішувати свої питання в Благодатненській сільській Раді, то рішенням Валківського РВК від 08.12.1923р.за № 4082 хутір Орлів Степ переходить в Благодатненську Сільську Раду.

На цей час в хуторі було уже 59 дворів і проживало 375 чоловік.

З 1922 року в Благодатному функціонувала школа. В ній навчалось 39 учнів: 1 клас- 28 чоловік, 2 клас – 8 чоловік, 3 клас -3 учні.

На 1927 р. земельне товариство Орлів Степ об'єднувало 52 подвір'я, 219 їдоків.

9 учень

В 1927р почалась колективізація сільського господарства. Не обійшла вона стороною і Орлів Степ. Не всі селяни хотіли вступати в колгосп, особливо сильні господарства. Було видано Указ розкуркулювати такі сім'ї. За одну ніч господарі сильних особистих господарств були вивезені уповноваженими з району в м. Валки, а їх сім'ї на другий день виселені із будинків і вивезені з дітьми на залізничну станцію Водяна. З собою дозволялось взяти не більше 50 кг багажу

( пилки, сокири і т. д.) Зі станції Водяної ці сім'ї разом з чоловіками були відправлені в Вологодську область на поселення, де жили і займались лісо -заготівкою. Так із хутора було вивезено 10 сімей, а решта, небажаючі вступати в колгосп, виселені із будинків і поселені в с. Благодатне в бараці. Звідти хто поїхав жити до родичів, а хто після організації радгоспу повернувся працювати в хутір Орлів Степ.

Згідно документів, 30 грудня 1929року була закінчена колективізація Орлового земельного товариства. На загальних зборах Орлово – Степівського земельного товариства від 30.12.29р.( обл.. архів) прийнято постанову про утворення товариства спільного обробітку землі «СОЗ»під назвою «Пересменнник»

10 учень

В товаристві «Пересменнник» була конеферма, де і працювала основна маса жителів хутора Орлів Степ.

СОЗи існували недовго. В 1930 – 1931 роки на їх основі почали організовуватися радгоспи і колгоспи.

1 Серпня 1931 року в Валківськім районі на території х. Орлів Степ на базі СОЗ

«Пересменнник» був організований радгосп ім.. Першого Серпня.

За офіційними даними Харківського обласного архіву( справа № 23, пит. 98, протокол № 23 від 2 серпня 1931р) на засіданні бюро Валківського райкому була утверджена кандидатура на посаду директора радгоспу «Свиновод» - тов.. Митрофанова Василя Федоровича. Член партії. чекіст, хороший організатор, великої душі людина – таку характеристику дають цій людині жителі х. Орлів Степ, кому довелось жити і працювати в ті роки під його керівництвом.

Так як радгосп був організований 1 Серпня, а за спогадами старожилів це було свято Врожаю, то колектив господарства вирішив назвати не «Свиновод», а радгосп імені 1 Серпня. Уже в кінці 1931 року у всіх документах проходить назва радгосп ім.. Першого Серпня.

11 учень

Зразу ж після організації радгосп спеціалізується на вирощуванні поголів’я свиней. Почалось будівництво свиноферм, поступив перший трактор.

Свиноферми були розкидані по всіх дільницях: 1 дільниця- центр радгоспу, 2 дільниця – Цикалів Яр. На 2 дільниці була побудована комора, магазин – лавка, в хаті Наливайко була розміщена пекарня, яка забезпечувала повністю весь радгосп хлібом,побудовані продуктові у фуражні комори.

Першим головним агрономом радгоспу був Кодайтес Омелян Павлович, бригадиром польової бригади Бондар Єлисей Степанович, бригадири свиноферм: Квітчатий Семен Іванович, Бухольський Михайло Іванович.

Всі матеріальні цінності доставлялись в радгосп по залізниці ( автодоріг не було). В селищі Ков'яги був розміщений склад – перевалка радгоспу , звідки поетапно кінним транспортом доставлялись матеріальні цінності в радгосп.

В 1933 році в радгоспі уже налічувалось біля 1000штук поголів’я свиней, частину яких вивозили в м. Харків на здачу на м'ясокомбінат , а в основному відгодовували їх до стандартної ваги 80 – 90 кг ( « Бекон») і відправляли із ст. Ков'яги в Полтаву на м’ясокомбінат для виготовлення високоякісних м'ясних виробів на експорт.

12 учень

В 1933 році в Україні спалахнув великий голод. Із спогадів очевидців (Нестеренко Є. Г.,Османова В.С.,Шмат І.С., Молодець І.С., Щербака В.Д. ) люди і в радгоспі пухли з голоду.Ходили на роботу ледве пересуваючи ноги, тому хто працював в радгоспі, давали кусочок хліба і свинячу кашу.

Директор радгоспу Митрофанов В. Ф. неофіційно дав розпорядження приймати

в радгосп всіх дітей, які пухлими приповзали із всіх навколишніх сіл. Їх підгодовували свинячою кашею, а потім зміцнілих відправляли полоти бур'яни, виконувати іншу посильну роботу, щоб на законних правах вони могли одержувати пайок. До цього часу багато людей згадують доброту і велику людяність Митрофанова : нікому не було відмовлено в такий важкий час в шматочку хліба,мисці супу чи каші, хто тільки міг дійти чи доповзти до радгоспу. Більшість жителів радгоспу залишились в живих, дякуючи цій підтримці.

Заробітна плата видавалась в той час один раз в тиждень. Виплачував сам директор радгоспу в суботу за виконану роботу за тиждень.

13 учень

Після тяжкого 1933 року життя робітників радгоспу із року в рік покращувалось. Митрофанов В.Ф. був директором радгоспу до 1937 року, а потім був переведений в Готвальдський район директором маслозаводу. Після Митрофанова В. Ф. директором радгоспу до початку війни були Сипатенко, Пащенко, Сивенко.

Із спогадів жительки радгоспу Губської Віри Петрівни, в радгоспі ім. 1 Серпня в 1939 році нараховувалось 5000 тисяч голів свиней, мали 1800 га орної землі, яку засівали зерновими культурами, кормовими буряками, садили багато картоплі. Великі площі були зайняті під овочами. Всі овочі засолювались в бочки, зберігались в підвалі і використовувались в радгоспній їдальні для приготування їжі своїм робітникам і службовцям.

В передвоєнні роки великим авторитет серед робітників користувався профспілковий комітет. Добре була налагоджена робота клубу, постійно виступала художня самодіяльність, в радгоспі був струнний оркестр.

Учитель.

Зростала молода держава, з кожним роком ставала все багатшою і прекраснішою І це непокоїло наших ворогів.

1941 рік . Чорною хмарою посунули фашисти на нашу землю ( Звучить пісня «Священна війна»- музика О. Алєксандрова сл.. В.Лебедєва- Кумача)

14 учень

Закарбувались в серці дні війни,

І спалахи пожеж в криваві ночі,

І край доріг в пилюці бур'яни,

І повні туги материнські очі…

15. учень

Майже з перших днів почалась мобілізація чоловіків в армію і евакуація радгоспу на схід. Всім робітникам радгоспу давали розрахунок із записом в документах:

« Звільнений в зв’язку з евакуацією».Всі основні дороги по направленню з Полтави на Харків були забиті машинами, тракторами, підводами, людьми.

Громадських тварин гнали на схід великими партіями. В 1941 році була сильна епідемія ящура. Хворих тварин залишали прямо на дорозі і вони напівживі і мертві валялись скрізь: на полях,дорогах і ярах. Із радгоспу вдалось врятувати тільки незначну кількість свиней і корів. Решта залишилась на місці, ураженім хворобою.

Трактори своїм ходом евакували на схід. Старшим був призначений Сушко Антон Степанович. Але вдалось їм дійти тільки до Чугуївського району. Закінчилось пальне, трактори залишили прямо в полі, а всі трактористи прямо звідти пішли на фронт. Більшість із них не повернулись із війни: Нерівний Олександр, Губський Іван, Губський Трофим Акимович, Жван Ілля Йосипович, Наливайко Степан Ілліч, Цибулько Григорій Петрович, Шило Іван Андрійович, Розумний Іван Євдокимович і інші

16 учень

З приходом німців радгосп зразу ж перейменували на « Госмаєток Благодатне». Старшим маєтку призначений був німець, який всіх виганяв на роботу. Хто не корився, тих сильно бив батогом. В радгоспі залишились тільки жінки, діти і старики. Вони саджали прямо по пожаті сапками соняшник, кукурудзу, картоплю.

В 1943 році, коли наші війська перейшли в наступ, багато молоді з хутора Орлів Степ було погнано в Германію і Польщу. Залишились тільки ті, хто встиг заховатись у лісі.

17 учень.

Під час відступу німці спалили, що змогли. На Цикаловім Яру залишилось тільки дві хати, на Довгім Яру- три, на 2 ділянці- дві хати. Будівлі свиноферм спалили всі.

На кінець війни в радгоспі , по архівним даним, залишилось тільки три будівлі господарського призначення, двадцять жилих будівель, один трактор, три воли, троє коней. Маточне поголів’я свиней, крупної рогатої худоби, а також весь молодняк тварин було знищено.

Учитель.

Дорогою ціною заплатив наш народ за перемогу. Але з найтяжчих воєнних випробувань він вийшов упевнений у своїх силах. Радянські люди підняли з руїн і попелу міста й села, відбудували народне господарство.

( Звучить пісня « День Перемоги» муз.Д Тухманова, сл.. В. Харитонова)

18 учень

В післявоєнний період країні потрібно було багато гуми і наше господарство було переведено на вирощування каучуконосної культури- коксогизу. З цією задачею робітники радгоспу впорались.

В 1952 році радгосп із міністерства гумової промисловості переведений в міністерство харчової промисловості, безпосередньо підпорядкований тресту

буряко радгоспів, а в 1954 році Укрсадвинтресту

Учитель

Колектив радгоспу витримав всі труднощі. Керівники радгоспу(Рогов Йосип Львович, Мамалига Михайло Степанович, Романь Михайло Архипович, Неганов Микола Іванович) приділяли велику увагу благоустрою села Серпневе. Побудовано будинок культури, пошта, двоповерхові будинки з усіма зручностями, нові вулиці добротних газифікованих будинків, Серпневська амбулаторія сімейного лікаря. В 1975 році побудовано і відкрито нову двоповерхову школу.

Про сучасне нашого села можна сказати словами вірша:

Українська земле!

Де є краще? Де миліше,

Як не на Вкраїні?

Тут городи і сади,

Тут яблука і гарбузи.

Тут олія й буряки,

Тут ягоди червоні,

Тут пшениці золоті,

Ріки молочні,

Кавуни красносочні,

Худоба і птиця,

Всяка пашниця.

А ось як розповідають про село Серпневе у своїх творах учні нашої школи.

« Я живу в селі Серпневе. Гарно в нашому селі. Вулиці села широкі ,асфальтовані.

З добротними цегляними будинками, що великими вікнами і скляними верандами звернені до сонця. А біля кожного – яблуні, груші, вишні і сливи, горіхові насадження. Весною милують око білопінням рясного цвіту, влітку – щедрими плодами. «Не село, а сад» - кажуть жителі Серпневого.Навколо села розкинулись поля. Тут для мене починається Україна.»

« Гарне наше село Серпневе. Живуть тут робітники радгоспу ім.. 1 Серпня у гарних оселях. Село наше – сучасне, мальовниче. Вулиці асфальтовані, зелені. Маємо красиві школу і дитячий садок, поштове відділення, бібліотеку, клуб .Діє Свято- Спасо – Преображенський храм

Я люблю своє село, його працьовитих людей і мрію працювати в селі. І вірю, що саме тут я дам найбільше користі людям, рідній Україні»

^ Підсумок уроку

Сьогодні ми перегорнули кілька сторінок історії села. Ми не закінчуємо знайомитися з історією свого краю, свого народу. Готуючись до наступних уроків, спробуйте розшукати деякі старовинні речі, підготуйтеся розповісти про них. Хтось з односельчан і зараз славиться умінням вишивати, ткати. Не забудьте про чудові пісні, що знають ваші бабусі і дідусі, навчіться їх співати. І тоді ваше село стане вам ще ріднішим і ближчим.

З пластів минулого потрібно підняти і відродити нашу справжню історію. Нам є що пам'ятати і є чим пишатися. Яким буде завтрашній день нашої держави, нашого села ? Відповідь на це дає день сьогоднішній. Чим більше буде зроблено для розбудови нашої держави сьогодні, тим краще житимемо завтра. Без праці кращим життя не стане. Пам'ятай про це!



Похожие:

Тема. Де ти з\«История малой Родины»
Познакомить ребят с историей и первыми жителями села. Пробудить интерес к дальнейшему изучению биографии интересных судеб жителей...
Тема. Де ти з\Тема работы
Село Привольное расположено на живописной равнине, окруженной с юга и севера возвышенностями. Вокруг села раскинулись колхозные поля,...
Тема. Де ти з\Змійовський М.І вчитель історії знз с. Глиниця Кіцманського р-ну
Його можна перефразувати так: хто не знає минулого свого роду, села – той не може називатись сином чи донькою родини чи громади....
Тема. Де ти з\Политическая культура и электоральное поведение молодежи нашего села исследовательский проект
Тема нашей исследовательской работы «Политическая культура и электоральное поведение молодежи моего села»
Тема. Де ти з\Самобытный и неповторимый «каравон» из села Никольское
«Каравон» и одноименного праздника из села Никольское вот уже 20 лет находится в центре пристального внимания всех, кто любит, ценит...
Тема. Де ти з\Упадок и возрождение села. В
В последнее время я вижу, что в селе Верх – Марушка появляются проблемы и не малые. Когда я читаю районную газету: «Восток Алтая»,...
Тема. Де ти з\Тема: тваринний світ Землі
Мета: розширювати знання учнів про тваринний світ, заохочувати до пошуку нових цікавих фактів з їх життя, виховувати гуманне ставлення...
Тема. Де ти з\Уроку. Історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні елементи. Історичні
До середини XIX ст вже було відомо 63 хімічні елементи, які утворювали сотні тисяч хімічних сполук. Нагромадження знань про хімічні...
Тема. Де ти з\Аналитический отчёт об участии Муниципального общеобразовательного учреждения основной общеобразовательной школы села Пустоша Шатурского муниципального района Московской области в региональном комплексном проекте модернизации образования в 2008 году
Муниципальное общеобразовательное учреждение основная общеобразовательная школа села Пустоша приступила к реализации регионального...
Тема. Де ти з\Программа воспитательной работы
Тема школы: Агропрофиллированная школа как общественно-образовательный центр развития села
Разместите ссылку на наш сайт:
Справочники, творчество


База данных защищена авторским правом ©dmee.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
контакты