Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет icon

Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет



НазваниеМіністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет
Дата17.10.2016
Размер
ТипСправочники, творчество

Міністерство освіти і науки України

Бердянський державний педагогічний університет




Кафедра педагогіки




ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 4


ПРЕДМЕТ: ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ


ФАКУЛЬТЕТ: ПОПП

КУРС: 2


ФОРМА НАВЧАННЯ: заочна


Завдання виконав:


Студент(ка) групи


Прізвище, ім’я

Методичний матеріал і завдання

для самостійного опрацювання і виконання


Тема: Діагностика вихованості

Мета: сприяти засвоєнню студентами понять вихованість, діагностування вихованості, критерії вихованості, усвідомленню; формувати вміння виявляти рівні ви­хованості окремого учня і колективу, відібрати зміст, форми і методи ро­боти, які змінюють позицію особистості у системі взаємин, забезпечують збагачення позитивного досвіду діяльності, ставлень і поведінки.

План

  1. Діагностика і вимірювання вихованості

  2. Критерії вихованості

  3. Ступені вихованості

  4. Методи діагностики вихованості




  • За результатами самостійного опрацювання методичного матеріалу, конспекту лекцій виконайте наступні завдання.

ЗАВДАННЯ

Побудуйте діагностичну програму вивчення рівня вихованості в молодших школярів милосердя


За результатами виконання завдань самостійної роботи кожен студент має звітуватися перед викладачем.

Література

  1. Бабанский Ю. К., Победоносцев Г. П. Комплексный подход к воспитанию школьников. – М., 1980.

  2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002.

  3. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища школа, 1995.

  4. Державний стандарт загальної середньої освіти. Економіка // Освіта України. — 1997. — 28 листопада. — № 48.

  5. Концепція безперервного національного виховання. – К., 1994.

  6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – К., 2001.

  7. Подласый Й. П. Педагогика. – М , 1999.

  8. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996.

  9. Сухомлинський В. А. О воспитании. – М., 1975.

  10. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2007.

  11. Ягупов В.В. Педагогіка. – К.: Либідь, 2002.

Методи і прийоми самостійної роботи над завданнями

Вивчення і конспектування методичного матеріалу та першоджерел. Письмове виконання практичних завдань.

Види контролю

Співбесіда з викладачем, тестування, перевірка виконаних завдань.


Навчально-методичний матеріал для самостійного опрацювання

з теми „ Діагностика вихованості”

1. Діагностика і вимірювання вихованості

Під вихованістю у педагогіці розуміють комплексну влас­тивість особистості, яка характеризується наявністю і ступе­нем сформованості соціально цінних якостей і властивостей, що відображають усебічність її розвитку.

^ Діагностування вихованості – це розпізнання і вивчення істотних ознак вихованості, їх комбінацій, форм вираження як реалізованих цілей виховання. Діагноз встановлюється то­ді, коли педагог ще не володіє повною інформацією про ви­хованість учня, а робить висновок на основі її суттєвих про­явів з метою встановлення причин, що перешкоджають до­сягненню бажаного ступеня розвитку якостей і властивостей особистості; визначення факторів, які сприяють успішній ре­алізації цілей виховання.

Діагностика спрямована на вивчення учнів, які удоскона­люють своє самостановлення, і педагогів, що організовують пізнавальну, трудову, художньо-естетичну та ін. діяльність вихованців, створюють умови для зміни позиції особистості у системі відносин, її всебічного формування.

Отже, поняття «діагностика виховання» ширше, ніж по­няття «вимірювання виховання». Вимірювання проводиться з метою констатації стану вихованості. У діагностиці ж оцінка вихованості є причиною більш глибокого вивчення протікання виховного процесу, визначення шляхів його удосконалення на основі знання про способи й умови взаємодії його компо­нентів.

Другою важливою особливістю діагностики є прогностич­ний характер її висновків. Прогноз потрібний для того, щоб внести необхідні корекції розвитку школяра: підсилити ба­жані і нейтралізувати небажані тенденції. У цьому розумінні діагностика є основою індивідуального підходу до вихован­ця. Проте, оскільки розрив між метою і досягнутими резуль­татами спостерігається постійно, завдання діагностики вихо­ваності актуальне для всіх вихованців. Ступінь вихованості колективу визначається на підставі своєрідного поєднання вихованості всіх його членів.

Третьою особливістю діагностики вихованості є те, що пе­ревага в ній надається методам, які сприяють виявленню цілі­сної позиції особистості школяра. Вимірювання ж базується на узагальненні оцінок окремих актів поведінки вихованця. Будучи спрямованою на потреби організації виховного про­цесу, діагностика передбачає згорнуті рішення педагога і то­му надає перевагу інтегративній діагностичній інформації. А це передбачає й ійтегральну оцінку ступеня сформованості позиції особистості, а також її окремих позицій.

^ 2. Критерії вихованості

Критерій (від гр. кгіїегіоп) – ознака, на основі якої здійс­нюється оцінка, мірило. Критерії вихованості – це теоретич­но розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості (колективу).

Критерії вихованості умовно поділяють на «тверді» і «м'я­кі». До «твердих» критеріїв належать важливі статистичні дані, які в комплексі характеризують загальний стан вихова­ності молоді: кількість правопорушень і тенденції їх зміни; кількість молодих людей, які відбувають покарання за скоєні злочини; кількість розлучень і сімей, які розпалися; темп поширення пияцтва, наркоманії, куріння, проституції серед молоді та багато інших показників. У педагогіці ці критерії використовуються порівняно мало; упродовж десятиліть не прийнято було говорити про проблеми, які виявляються при використанні цих критеріїв.

Для характеристики шкільного виховання застосовуються «м'які» критерії, що допомагають педагогам одержати за­гальне уявлення про хід і результати виховного процесу.

У психолого-педагогічній літературі є чимало методик і програм діагностики вихованості, які звертаються до різних критеріїв. За спрямованістю, способом і місцем застосування критерії вихованості умовно поділяють на дві групи: 1) пов'я­зані з проявом результатів виховання у зовнішній формі — судженнях, оцінках, вчинках, діях особистості (провідні яко­сті особистості, основні відношення особистості, віддалений результат виховання, суспільна спрямованість, поведінка у проблемній ситуації та ін.) і 2) пов'язані з явищами, прихова­ними від очей вихователя – мотивами, переконаннями, пла­нами, орієнтаціями.

Більшість з наявних методик і програм вивчення вихова­ності школяра громіздкі, недостатньо враховують реальні можливості класного керівника, фактор його часу. Педагог реально може здійснити обґрунтування мінімуму найбільш типових ознак, які характеризують вихованість учнів.

Як визначити цей мінімум? Пригадаємо, що особистість характеризується таким рівнем психічного розвитку, який дозволяє їй свідомо управляти власною поведінкою і діяль­ністю (С.Л. Рубінштейн). Отже, вихованість особистості ха­рактеризується не сукупністю окремих якостей, а їх певною ієрархією, змодельованою відносно вектора «мотив – ціль»: мотиви діяльності «цементують» загальну спрямованість особистості на об'єктивну мету діяльності; осмислена мета виконує роль орієнтира у побудові програми дій; програма визначає модель діяльності, її етапи, засоби і способи вирі­шення тих чи інших завдань; ефективне виконання діяльності передбачає самоконтроль, самооцінку, корекцію, визначення цілі вищого рівня тощо. Показниками вихованості виступа­ють такі інтегральні прояви особистості, як система цін­ностей (смислів), здатність включатися у різні види діяльно­сті, проявити в ній цілеспрямованість, осмисленість, само­стійність, творчу активність, відповідальність.

Кожен з визначених критеріїв тісно пов'язаний із суб'єк­тивною позицією особистості, її цілеспрямованою активніс­тю. Тому визначені компоненти взаємодіють, утворюють ці­лісність.

У визначенні показників і ознак вихованості учня вихід­ними є: з одного боку, інтегральні прояви особистості, їх структура, з іншого — їх динаміка: «зона найближчого роз­витку».

Оскільки суб'єктом діяльності вихованець стає в міру того, як розвиваються мотиви, цілі, здатність свідомо і самостійно будувати і творчо реалізувати програму дій, здійснювати са­моконтроль, самооцінку, корекцію діяльності, суттєвою озна­кою його вихованості є ступінь співвідношення регуляції і саморегуляції. Саме це співвідношення показує, які мотиви є домінуючими, як конкретизуються суб'єктивні цілі, як поєд­нуються знання, уміння, переконання, дії.

Таким чином, вихованість особистості учня є цілісним утворенням, яке має високий рівень сформованості змісто­вого, структурного і динамічного компоненту.

«Ключем» для практичного визначення ступеня сформо­ваності цих компонентів є диференційовані описи — ознаки різних рівнів вихованості.

^ 3. Ступені вихованості

Інтегральне оцінювання позиції вихованця дозволяє виді­лити чотири ступені вихованості школярів, серед яких два ступені для учнів, вихованість яких задовольняє педагога, а два – для тих, у кого позитивний ступінь вихованості ще не досягнутий (Б.П. Бітінас). Активна позиція. Вона характеризується позитивними оцінками всіх інтегральних проявів, їх взаємозв'язками, само­регуляцією. Отже, до цієї групи належать вихованці, які сприйняли ідеали суспільства, будують свою поведінку від­повідно до норм, визначених суспільством, намагаються са­мостійно і творчо реалізувати ці ідеали і норми у відповідній діяльності, поведінці.

^ Пасивна позитивна позиція. Спрямованість змісту інте­гральних проявів, сталість поведінки і діяльності також оці­нюється позитивно. Проте активність вихованця не можна визнати достатньою. У зв'язку з цим нижчим є рівень їх са­моорганізації і самоконтролю. Тому до цієї групи належать учні, які постійно дотримуються норм суспільної поведінки, добросовісно виконують завдання педагогів, включаються у суспільно цінну діяльність, але спонукають їх до цього моти­ви одного плану діяльності (частіше результативного). Одно­бічність мотивації недостатньо активізує сам процес діяльно­сті, обмежує можливості прояву ініціативи, творчості. Зав­данням класного керівника є актуалізація позиції цих школя­рів у системі колективних відносин, розвиток мотивів проце­суального і результативного плану діяльності в єдності.

^ Нестійка позиція. Спрямованість змісту інтегральних про­явів вихованості позитивна, проте сталість поведінки оціню­ється негативно. Ознаки активності, самоорганізації, саморе­гуляції відсутні. Це означає, що у вихованців цієї групи соці­альні ідеї не набули статусу особистісних спонукальних сил поведінки і діяльності. Тому поведінка ситуативна, залежить від випадкових обставин. Правильна поведінка, діяльність вихованців можуть спонукатися соціально малоцінними мо­тивами, завдяки чому вони легко потрапляють під негативні впливи. Учні цієї групи — основний об'єкт і суб'єкт виховних дій.

^ Негативна позиція. Вона характеризується негативною спрямованістю змісту позиції особистості; при цьому актив­ність, самоорганізованість і саморегуляція лише ускладню­ють негативну оцінку ступеня вихованості. Порушення суспільних норм поведінки для учнів цієї групи є нормою. Мо­тиви їх поведінки і діяльності асоціальні. Вихованці цієї гру­пи є об'єктом перевиховання. Це передбачає руйнування їх актуальної позиції.

Загальна характеристика позиції вихованця є універсаль­ною, тобто такою, яка може бути використана у характерис­тиці будь-якої окремої його позиції — громадянської, патріо­тичної, екологічної, естетичної, ділової і под.

^ 4. Методи діагностики вихованості

Уяву про ступінь сформованості у школяра необхідних якостей може скласти лише комплекс діагностичних методів.

Для вивчення інтегральних проявів особистості у поведін­ці, діяльності педагоги використовують метод спостережен­ня, за допомогою якого можна побачити ці прояви в цілому, багаторазово, у різних умовах і взаємозв'язках.

Упродовж останнього десятиліття передова педагогічна практика створює експериментальні справи і ситуації — об­межені часом види діяльності учнів, які дозволяють побачити прояви особистості, одержати інформацію, яка потрібна пе­дагогу. Виділяють такі види справ: перевірні, виховуючі, контролюючі, закріплюючі. Експериментальні справи і ситу­ації можуть створюватися як для всього колективу, так і для окремої особистості. В обох випадках вони результативні лише тоді, коли в їх основі лежать завдання, вирішення яких викликає значний інтерес у вихованців.

Метод компетентних оцінок рівня вихованості. Суть його полягає в тому, що оцінку вихованості школярів дають ком­петентні особи (вчителі, інші класні керівники, адміністрація школи). На основі цієї оцінки класний керівник робить відпо­відні висновки. Близьким до методу компетентних оцінок є рейтинг — метод діагностики, коли до аналізу складних явищ виховання залучаються різні педагоги. На основі одер­жаних даних поглиблюються знання класного керівника проучнів, що допомагає краще їх вивчити й осмислити суть своє"і педагогічної діяльності.

Окремим випадком рейтингу є метод самооцінки. Оцінка людиною власних якостей особистості відіграє суттєву роль у її розвитку. Усвідомлення вихованцем зв'язків між власними вчинками і якостями особистості сприяє осмисленню цих якостей як причини здійснених вчинків.

Аналіз вихованості проводиться і за допомогою методу незалежних характеристик, коли окремо один від одного класний керівник, актив класу, сам учень, його батьки, то­вариші характеризують рівень вихованості за певною про­грамою. Більш оперативно цю інформацію можна одержати і проаналізувати за допомогою педагогічного консиліуму.

Для оцінки проявів вихованості використовуються й інші практичні методи діагностики: прямі питання типу «Що таке милосердя?», «Для чого людям моральність?» і под. Відповіді на них допомагають вихователю і самому вихованцю краще розібратись у різних якостях особистості, осмислити їх. Для визначення ставлень учнів до тих чи інших фактів, вчинків, дій, подій, використовуються спеціальні питання в усній чи письмовій формі: «Яких людей ти вважаєш порядними?» і под. Вони можуть бути відкритими, що вимагають вільної аргументованої відповіді, або закритими, що передбачають вибір однієї з альтернативних відповідей.

Для діагностики оцінних суджень широко практикуються твори на завдану тему: «Толерантність — як я її розумію», «Яким би я хотів бути» і под. Цінність творів у тому, що вони виражають внутрішні позиції школярів, їх сумніви, роздуми, прагнення.

Діагностичне значення має і позиція «промовчання», яка характеризує намагання частини учнів залишитись у тіні, від­хилитися від прямих відповідей на поставлені питання, зай­няти нейтральну чи примиренську позицію.

Одержані відомості розширюють і поглиблюють знання класних керівників про вихованців, показують можливі причини, які сприяють закріпленню і розвитку позитивних про­явів особистості чи, навпаки, живлять негативні прояви.

Важливо розпізнавати й аналізувати в єдності ступінь сформованості всього комплексу інтегральних проявів осо­бистості, його спрямованість, структуру компонентів, спів­відношення зовнішньої регуляції і саморегуляції.

Узагальнення даних вивчення особистості, вияв рівнів ви­хованості окремого учня і колективу упорядковує діяльність класного керівника, допомагає зіставити результати роботи і цілі виховання; конкретизувати завдання з урахуванням ре­зультатів діагностування; відібрати зміст, форми і методи ро­боти, які змінюють позицію особистості у системі взаємин, забезпечують збагачення позитивного досвіду діяльності, ставлень і поведінки.



Похожие:

Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Бердянський державний педагогічний університет
Тема: Освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців. Ступневість вищої освіти
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет
За результатами самостійного опрацювання методичного матеріалу, конспекту лекцій виконайте наступні завдання
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет
За результатами самостійного опрацювання методичного матеріалу, конспекту лекцій виконайте наступні завдання
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет
За результатами самостійного опрацювання методичного матеріалу, конспекту лекцій виконайте наступні завдання
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Бердянський державний педагогічний університет
За результатами самостійного опрацювання методичного матеріалу, конспекту лекцій виконайте наступні завдання
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Бердянський державний педагогічний університет
За результатами самостійного опрацювання методичного матеріалу, конспекту лекцій виконайте наступні завдання
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет інститут початкової освіти та практичної психології Кафедра педагогіки Завдання для самостійної роботи
Завдання: Наведіть приклади формулювання цілей навчання з використанням чотирьох нижчених способів з урахуванням специфіки предмета,...
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет
Мета: засвоїти поняття екологія, екологічне виховання,естетика, естетичне виховання, фізична культура, фізичне виховання, формувати...
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет
Мета: засвоїти поняття екологія, екологічне виховання,естетика, естетичне виховання, фізична культура, фізичне виховання, формувати...
Міністерство освіти і науки України Бердянський державний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Бердянський державний педагогічний університет
Мета: засвоїти поняття професіограма, психолого-педагогічні знання, спеціальні знання, педагогічні вміння, педагогічні навички тощо,...
Разместите ссылку на наш сайт:
Справочники, творчество


База данных защищена авторским правом ©dmee.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
контакты